31 травня 2018 року – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням
НЕСКІНЧЕННА ЕПІДЕМІЯ
Проблему здоров’я світова спільнота зарахувала до кола глобальних проблем, вирішення яких обумовлює навіть подальше існування людства, як біологічного виду. Ось чому воно розглядається як сьома додаткова до шести раніше визначених загроз планетарного масштабу: загроза світової війни, екологічні катаклізми, контрасти в економічних рівнях розвитку країн планети, демографічна загроза, нестача ресурсів, наслідки науково-технічної революції науко- і техногенного походження.
Загальновідомо, що головний фактор розвитку хронічних неінфекційних захворювань – це спосіб життя населення, який на 50% визначає стан здоров’я. Після нього по силі впливу на здоров’я займають численні соціальні і техногенні фактори (20-25%), генетичні спадкові фактори (15-20%), а частка охорони здоров’я, всупереч очікуванням , незначна (8-10%). Недарма ВООЗ в „Основах політики досягнення здоров’я для всіх в Європейському регіоні на 21 століття” одним з важливих завдань визначила формування здорового способу життя. Метою цієї політики є досягнення до 2015 року того, щоб представники усіх прошарків суспільства прийняли більш здоровий спосіб життя. Поряд з цим вона передбачає формування здорових навичок поведінки.
Куріння тютюну – найпоширеніша звичка, яка руйнує здоров’я людини. „Нескінченною епідемією” людства стало тютюнопаління. Україна не є винятком. Наслідки від куріння вкрай різноманітні: соціальні, економічні, екологічні, медичні. Воно є могутнім поведінковим фактором ризику для здоров’я. Куріння є фактором ризику більше ніж 20 хвороб, які складають майже 75% у структурі причин смертності населення. Щорічно від куріння Україна орієнтовно втрачає більше 100 тисяч людських життів. Соціальна його вартість для країни оцінюється у 2 млрд. дол.. США.
Загальна кількість курців в Україні орієнтовно складає 9,5 млн. осіб. Спостерігається стійка тенденція до відносно ранньої спроби початку куріння серед підростаючого покоління. Одночасно збільшується частка юнаків і дівчат, які на момент свого повноліття вже мають досвід куріння. Це засвідчило опитування у рамках реалізації проекту ЕБРАБ в Україні. Переважна більшість курців знайомиться з тютюном у підлітковому і юнацькому віці. Починається куріння під впливом товаришів – курців: з пустощів, наслідування негативного прикладу, прагнення показати себе перед іншими дорослим. Середній вік прилучення підлітків до цієї шкідливої для здоров’я звички припадає на 12-13 років. На момент повноліття 82% юнаків та 72% дівчат вже мали від 1-2 до 40 і більше спроб курити.
Україна, відповідно до класифікації країн щодо стадії розвитку епідемії куріння (ВООЗ), знаходиться на другій стадії: рівень поширеності куріння серед дорослих чоловіків є досить значним (більше 50%), який ймовірно вже досягнув (чи майже досягнув) свого піку; поширення паління серед дорослих жінок зростає швидкими темпами, насамперед серед мешканок міст, хоча значно відстає від рівня куріння серед чоловіків; кількість випалюваних сигарет з розрахунку на дорослу людину залишається дуже значною – більше 3500 сигарет на одного пересічного курця.
Тютюн – рослина родини пасльонових. Дим, що утворюється під час куріння тютюну , містить в собі багато шкідливих для здоров’я речовин. Серед них головне місце посідає нікотин – складна органічна сполука, яка є однією з найсильніших отрут. Крім нікотину, до складу тютюнового диму входять багато інших органічних та неорганічних речовин. Серед них окис вуглецю (чадний газ), синильна кислота, вуглекислота, сірководень, ефірні олії, смоли, метиловий спирт та інші компоненти – всього близько 200 шкідливих речовин, у тому числі й такі, які викликають злоякісні пухлини.
Відомо, що повітря наших міст ніколи не буває чистим. Окрім шкідливих домішок у вигляді газів, міська атмосфера забруднена великою кількістю пилу і мікроорганізмів. Враховуючи незадовільну екологічну обстановку в містах, неабияке значення слід надавати курінню тютюну, особливо в місцях громадського призначення. Куріння – надто негігієнічна звичка. Забруднене тютюновим димом повітря непридатне для нормального дихання. Особливо несприятлива екологічна обстановка складається в місцях, де скупчується велика кількість курців.
Багато хто вважає, що вживання тютюну не приносить шкоди здоров’ю. Це одна з причин поширення поганої звички. Почавши палити людина швидко звикає до нікотину, організм пристосовується до отрути, настає психічна залежність від неї і курець надовго залишається у полоні своєї пристрасті.
Людина, яка звикла до тютюну, після кожного куріння відчуває наркотичний „комфорт”: поліпшується настрій, знімається нервове напруження, дещо підвищується працездатність. Такий період триває недовго. Після короткочасного збудження настає тривала втома і самопочуття стає гіршим, ніж було до куріння. Для того, щоб підбадьоритись до бажаного рівня і покращити самопочуття, курець знову хапається за цигарку. Це і є тютюнова токсикоманія – той „комфорт”, за який доводиться розраховуватися власним здоров’ям.
Отруєння тютюном погіршує перебіг будь-якого захворювання, частіше трапляються ускладнення, хвороби потребують тривалого лікування. Складові тютюнового диму знижують лікувальний ефект медикаментів. В окремих випадках жодні лікувальні заходи не можуть дати бажаних наслідків, поки людина не покине палити. Багато хто не усвідомлює всієї небезпеки для власного здоров’я від куріння. Важко зрозуміти тих, хто знає, як це загрожує здоров’ю і разом з тим не бажає покинути палити. Дуже шкодить куріння людям творчої праці, де потрібні значні інтелектуальні зусилля, кмітливість та висока працездатність, а також для людей похилого віку.
Куріння шкідливо впливає на здоров’я не тільки людини, яка палить, а й тих, хто перебуває в оточенні курців і змушений дихати забрудненим тютюновим димом повітрям. Це так зване пасивне або вимушене куріння. Адже, спалюючи цигарку, курець поглинає половину отруйних речовин, інша половина потрапляє в оточуючу атмосферу. Вимушене паління призводить до патологічних змін в організмі, які відбуваються і при активному палінні, тобто воно викликає ті ж захворювання, якими страждають безпосередні споживачі тютюну. Тому не випадково у травні 1986 року на 39-му конгресі Всесвітньої організації охорони здоров’я було прийнято звернення до урядів усіх країн з закликом „забезпечити ефективний і надійний захист осіб, які не палять, від впливу тютюнового диму”.
Нагромаджені факти і дані численних досліджень щодо отруйності тютюну, які має у своєму розпорядженні сучасна медична наука, свідчать про те, що його вживання завдає великої шкоди здоров’ю людини. Тривале надходження тютюнових отрут до організму справляє негативний вплив на діяльність всіх його органів і систем. Кожному, хто палить, рано чи пізно доведеться відчути сумні наслідки цієї звички на своєму здоров’ї. Здається, любителі тютюну добровільно йдуть назустріч багатьом хворобам або прискорюють їх виникнення.
Незважаючи на актуальність проблеми куріння, політика щодо стримування тютюнової епідемії в Україні досі недосконала і не повністю відповідає тим стратегіям, які проголошені ВООЗ у Третьому плані дій „За Європу без тютюну”. Наші діючі законодавчі та нормативні акти з цієї проблеми охоплюють, головним чином, технічні її аспекти – маркетинг, виробництво, розміри та систему оподаткування тютюнових виробів тощо. Водночас існують значні прогалини, зокрема, стосовно забезпечення захисту здоров’я громадян від ризику вимушеного (пасивного) куріння в місцях громадського користування, щодо маркування тютюнових виробів, подальшого обмеження прямої та опосередкованої реклами тютюнових виробів, приведення правил торгівлі тютюновими виробами у відповідність до рекомендацій Європейської стратегії боротьби проти тютюну тощо.
Запобігання курінню – важлива ланка для скорочення вживання тютюну, однак вона може привести до позитивних зрушень в стані здоров’я населення тільки через багато років (30-40 і більше). Відмова від куріння серед курців принесе результати набагато швидше. Майже 80% курців самостійно відмовитись від цієї згубної звички не можуть, допомогти їм у реалізації такого бажання покликана наркологічна служба охорони здоров’я.
Головний лікар Хмельницького Небесна Л.Ф.
обласного Центру Здоров’я
