ЯК ДОПОМОГТИ ЗНЕРВОВАНІЙ ДИТИНІ?
В суспільній свідомості до цього часу живе міф, що розхитані нерви – це доля лише романтичних панянок та трудоголіків. Але за останні десятиліття невроз значно помолодшав. У наше стрімке, неспокійне століття на нього все частіше страждають діти.
На що батькам варто звернути увагу, щоб примхи і сльози малюка не переросли в серйозні проблеми з нервовою системою?
Якщо ви помітили у свого малюка тривожні симптоми, то саме час з’ясувати: що ж могло спровокувати невроз?
Це можуть бути будь-які істотні зміни в житті дитини: похід до першого класу школи, народження братика, або сестрички, переїзд до нового місця проживання або сварки близьких родичів.
І вплив психотравмуючого чинника буде тим сильніше, чим слабкіша психіка дитини.
Боязлива, розтривожена, емоційна дитина сприйнятлива до будь-якої, навіть найбуденнішої події, тоді як спокійний, упевнений в собі малюк здатний майже без втрат пережити майже будь-яку важку подію в його житті.
Якщо вам здається, що нічого особливого з малюком останнім часом не відбувалося, то потрібно запитати у нього самого. Але не безпосередньо (“Чому ти часто плачеш?”, “Чого ти боїшся?”), а в процесі гри. Деякі діти асоціюють себе з улюбленою іграшкою. Дитя може, не соромлячись розповісти, чому у ведмедика поганий настрій, а зайчик трясеться від страху. Такою ігровою методикою досконало володіють багато дитячих психологів.
Тривожні симптоми:
- – Настрій крихітки псується з ранку або ближче до вечора.
- – Активне і товариське дитя раптом стає замкнутим букою, а добродушний малюк – забіякою.
- – Дитина лякається всього нового і невідомого: гостей, нових іграшок, тварин.
- – Малюк швидко стомлюється, скаржиться на слабкість.
- – Різкі перепади настрою: від апатії до агресії і плачу.
- – Малюк довго не може заснути, боїться залишатися один в темній кімнаті.
- – У дитини, яка самостійно просилася раніше на горщик, з’явилося нічне нетримання сечі.
- – Малюк часто плаче і не може зупинитися.
- – Підвищена чутливість до шуму, світла, запахів.
- – Погіршення апетиту і нестійкість випорожнень кишковика.
- – Дитина перестала грати в улюблені гри, її ніщо не цікавить, вона пригнічена.
- – Малюк став заїкатися, зазнає труднощів у спілкуванні.
- – Часті головні болі і запаморочення, скарги на кольки в області серця і брак повітря.
Чого робити не можна:
- – Кричати на малюка, або ігнорувати його скарги і прохання про допомогу.
- – Робити з хвороби дитини трагедію і постійно нагадувати про її проблемах з нервами.
- – Надмірно опікати дитину, перешкоджати її самостійності.
- – Називати малюка, нехай навіть жартома, боягузом, плаксою або злюкою.
- – Підганяти дитину під загальні рамки: повільного малюка – квапити, боязкого постійно заставляти проявляти активність.
Це не дасть результатів: флегматик не стане холериком, а меланхолік – сангвініком. Навпаки, таке насильниьцке коригування може лише посилити переживання дитини і викликати внутрішній протест.
Давати дитині підвищену навантаження, наприклад, записувати його відразу в декілька кружків і секцій.
Як допомогти маляті?
В першу чергу, зверніться за консультацією до лікаря-фахівця. І чим раніше – тим краще. Створіть в сім’ї обстановку спокою і доброзичливості. Більше приділяйте крихті уваги, почастіше обнімайте малюка, гуляйте разом на свіжому повітрі.
Почасти хвороба малюка – це сигнал батькам: не забувайте про мене! Робіть малюку легкий масаж з ароматичними маслами. Якщо дитя любить воду, запишіть його в басейн або готуйте йому домашні ванни з морською сіллю. Давайте малюку заспокійливі гомеопатичні препарати або трав’яні збори – звичайно, заздалегідь проконсультувавшись з лікарем!
І найголовніше – вірте в швидке одужання малюка, і ваша упевненість обов’язково передасться дитині!