Хвороби суглобів: виявлення, лікування та харчування
Досить часто пацієнти звертаються зі скаргами на порушення функції суглобів. Як свідчить лікарська практика, це не є окремими захворюваннями, а проявами патологічних процесів в організмі. Хвороби ж суглобів мають хронічний прогресуючий перебіг, який може призвести до інвалідності.
Причинами захворювання суглобів є:
– порушення обміну речовин (в тому числі і внаслідок спадкового впливу);
– запальні імунні процеси;
– травматичні ушкодження;
– надмірні навантаження на суглоби при надмірній масі тіла.
Зміни функцій суглобів спостерігаються при шлунково-кишкових захворюваннях, алергії, ожирінні, нирковій недостатності та інших станах.
Суглобовий хрящ легко стискується та розтягується у русі. За рахунок цього в хрящ поступає синовіальна рідина. Інша частина енергії, необхідна для рухів, надходить в суглоб з боку підхрящової (субхондральної) ділянки кістки. Синовіальна рідина є мастильним матеріалом, завдяки якому зменшується тертя суглобових поверхонь хряща. До складу суглобової тканини входять білкові структури, складні полісахариди, колаген, за допомогою яких підтримується еластичність хряща. При деяких захворюваннях та певних особливостях харчування відбувається ушкодження цих сполук, що призводить до порушення структури хряща.
Зокрема, дефіцит аскорбінової кислоти призводить до порушення синтезу колагену. А це своєрідний «резервуар» білка в організмі людини. Він підтримує рівень амінокислот під час негативного азотного балансу (наприклад, при ревматоїдному артриті). Так, в період голодування та виникнення білкового дефіциту або в стані підвищеного розпаду білку (наприклад, при лікуванні кортикостероїдами) підвищується активність колагену. Кісткова тканина і шкіра містять велику частину колагену (50% і 25% відповідно). В той же час втрата колагену в матриці кісткової тканини під час тривалого голодування або ниркової патології закінчується розвитком остеопорозу.
При захворюваннях суглобів розвиваються переважно запальні процеси, атрофічні порушення, які є результатом тривалої нерухомості суглобів через біль, анорексію, втрату маси тіла. Ревматоїдний артрит пов’язаний з імунним процесом.
Остеоартроз-артрит – це дегенеративне захворювання суглобового хряща з розвитком вторинних змін в кістці і в навколосуглобних тканинах, які виникають при надмірному навантаженні на суглобовий хрящ.
Запалення – складний процес, який включає активацію протизапальних ферментів, цитокінів, які викликають розщеплення жиру, підвищення цукру, інсуліну, рівня вільних жирних кислот, гормонів наднирників (глюкокортикоїдів), тобто ряд метаболічних порушень. Хронічний запальний процес призводить до порушення обміну речовин з втратою білку, що негативно впливає на імунозахисну функцію.
У жінок середнього віку металоболічні порушення ліпідного обміну (гіперхолестеримія), а саме: значне підвищення тригліцеридів і ліпопротеїдів низької щільності можуть призводити до ураження суглобів (великих і малих). При цьому спостерігаються артралгії (біль), помірна скутість і припухлість суглобів. При лікуванні важливу роль відводять дієтичному харчуванню, як самостійному методу, так і в поєднанні з медикаментозною терапією. Причому дієти слід дотримуватись впродовж 6 місяців. Першою чергою, на І етапі (6-12 тижнів) обмежують споживання жирів з розрахунку 1-1,1 грам на 1 кг маси тіла, на ІІ етапі – 0,7-0,8 грам на 1 кг маси тіла. При неефективності дієти призначають гіполіпідемічні препарати. Необхідність зменшення вживання жирів пов’язують з їх негативним впливом на виведення уратів з організму. Доцільно також обмежити вживання солі в раціоні, яка сприяє утриманні рідини і не сприяє виведенню через нирки сечокислих сполук, які в результаті накопичуються в тканинах. Звичайно, медикаментозне лікування активніше впливає на синтез протизапальних ферментів, але дотримання дієти може також бути ефективним засобом в зміні реактивності тканин, які впливають на запальний процес.
Н.І. Золотова,
Лікар-фізіотерапевт
Шепетівської ЦРЛ