Харчування при подагрі
Подагра – хронічне, рецидивне захворювання, яке виникає внаслідок порушення пуринового обміну та підвищення рівня сечової кислоти в плазмі крові і тканинах. Біль при подагрі порівнюють з болями від затиску кінцівки пресом. До того ж, хворого турбують раптові напади гострого артриту, часто вражається суглоб першого пальця стопи. У пацієнтів відзначають ураження нирок, порушення нервової системи, серцеву недостатність, ожиріння, алергію, мігрень.
На подагру найчастіше хворіють чоловіки (до 95% випадків) у віці 45-47 років. У жінок завдяки естрогенам з сечею виводиться більше сечової кислоти, тому вони можуть хворіти на подагру пізніше, з настанням менопаузи.
Сечова кислота – це кінцевий продукт обміну пуринів, який виводиться з організму через кишківник із сечею. Пурини – це сполуки з азотистою основою, яка міститься в ядрах клітин і входить до складу ДНК і РНК, що регулюють обмін речовин і впливають на спадкову передачу інформації.
В організмі здорової людини обмін сечової кислоти складає близько 1000-1200 міліграмів/доба, 2/3 об’єму цієї кількості виводиться через нирки (в середньому – це 400-800 міліграмів/доба). Отже, для чоловіків нормальний рівень сечової кислоти в крові – 0,42 ммоль/л; для жінок – 0,36 ммоль/л. Якщо в плазмі крові підвищений вміст сечової кислоти, відбувається відкладання її солей, першою чергою, у суглобову тканину, що спричиняє розвиток гострих подагричних нападів, руйнування кісткової структури і деформацію суглобів. Відкладання солей (уратів) в ниркові тканини викликає виникнення подагричної нирки і ниркову недостатність.
Причини розвитку захворювання:
♦ надмірне споживання алкоголю (алкоголь погіршує виведення солей сечової кислоти через нирки);
♦ гіподинамія;
♦ приймання деяких медикаментів;
♦ неправильне харчування: надлишкове споживання продуктів, що містять пурини (яловичі мозок, нирки, печінка, м’ясні екстракти, бульйони, сардини, копченості, скумбрія, смажені бобові), недостатнє споживання яловичини, баранини, пташиного м’яса та м’яса молодих тварин, а також риби, гороху та квасолі.
Окрім того, виведення сечової кислоти порушується при тривалому голодуванні.
На відміну від інших форм артритів при правильному лікуванні та дотриманні відповідної дієти у більшості випадків подагру можна контролювати.
Головною метою лікування є зниження сечокислих сполук в організмі шляхом:
♦ обмеження продуктів, багатих пуриновими основами;
♦ вживання продуктів, «бідних» на пуринові сполуки (молоко, молочні продукти, крупи, яйця (1 шт./день), ковбаса кров’янка, вершкове масло, лісові і грецькі горіхи, капуста, картопля, огірки, томати, цибуля, морква, диня, кавун, яблука, абрикоси, виноград, слива, груша, вишня, персик, апельсин, сало, сири, овочі, фрукти, мед, варення, чорнослив);
♦ вживання достатньої кількості води (2,5 л/доба) при режимі харчування 4-6 разів/день;
♦ помірного вживання кави, чаю, какао, тому що вони мають збуджуючий вплив на нервову систему;
♦ вживання нежирних м’яса та риби у відвареному або запеченому вигляді, приготовані на пару;
♦ вживання мінеральних лужних вод, цитрусових, соків, відвару шипшини.
При цьому дозволено вживання спецій, оцту, лаврового листа.
Фітотерапія:
♦ брусничний чай (1 ст. ложка на 1 склянку води 3-4 рази/день, перед прийомом їжі);
♦ збір лікарських трав: квіток бузини, липового цвіту, звіробою, квітів ромашки (залити окропом на 15 хв., охолодити та процідити, розвести кип’яченою водою до об’єму 1:10; 1:20; пити по 2-3 склянки 4 рази/день за 15 хв. до їжі; зберігати в прохолодному місці до трьох діб).
Н.І. Золотова, лікар-фізіотерапевт
Шепетівської ЦРЛ