15 вересня – Всесвітній день боротьби з лімфомами!
15 вересня відзначається Всесвітній день боротьби з лімфомами. Цей день було запроваджено вперше у 2004 році, щоб підвищити обізнаність населення щодо цієї групи захворювань та допомогти людям, які страждають від лімфом.
У XIX та на початку XX століть відома на той час форма захворювання називалася хворобою Ходжкіна, на честь Томаса Ходжкіна, який вперше описав характерні клітинні зміни лімфоми в 1832 році.
Більше одного мільйона осіб у всьому світі живуть із діагнозом лімфома, і у близько тисячі пацієнтів щодня виявляють цю патологію. У країнах Західної Європи захворюваність лімфомами складає близько 12-15 випадків на 100 000 населення на рік. Останнім часом кожного року діагнози лімфоми та лімфолейкозу в Україні ставлять щонайменше 3,5 тисячам людей.
Лімфома — тип злоякісних пухлин, що виникають з лімфоцитів (тип білих кров’яних тілець крові). Лімфоми входять до широкого класу захворювань — новоутворень крові. Це різновид злоякісної пухлини, що вражає лімфатичну систему, яка складається з лімфатичних вузлів, селезінки, вилочкової залози, кісткового мозку. Лімфома – це не одна хвороба, а група з понад 30-ти різних хвороб. Існують два головних типи пухлин імунної системи: лімфома Ходжкіна та неходжкінські лімфоми. Рішення про приналежність лімфоми до групи неходжкінських лімфом або до хвороби Ходжкіна приймається після дослідження зразка біопсії. Лімфоми – серйозне захворювання, прогресуюче з плином часу.
Підвищити ризик розвитку лімфом можуть:
– вплив радіації;
-несприятливі умови навколишнього середовища;
-куріння та вживання алкоголю;
-ожиріння.
Для профілактики лімфом необхідно мінімізувати вплив цих факторів на людський організм.
Лімфоми – один з небагатьох видів раку, який успішно лікується. Лімфому Годжкіна можна вилікувати у 85—95 відсотках випадків, лімфоми неходжкінського типу більш небезпечні — на ранніх стадіях лікується до 70 відсотків. Діагностика являє собою значну проблему, оскільки ці хвороби досить рідко зустрічаються в практиці лікарів первинної ланки, а їх клінічні ознаки властиві багатьом іншим хворобам, в той же час, шанси хворих на одужання повністю залежать від точної, своєчасної діагностики, а також від вчасного інтенсивного лікування.
Лише для кількох видів лімфом збудник встановлений. Наприклад, для підваріанта неходжкінської лімфоми під назвою MALT-лімфома, яка уражає шлунково-кишковий тракт, збудником є Helіcobacter pylorі. Ризик розвитку неходжкінських лімфом вище у хворих, які страждають на ВІЛ/СНІД. Доведена роль віруса Епштейна-Барр в розвитку лімфоми Беркіта. Також доведена роль Chlamydia psittaci у розвитку МALT-лімфоми з ураженням ока і роль вірусу гепатиту С у розвитку лімфоми селезінки. У випадках, коли відома причина захворювання, при ранніх стадіях захворювання іноді досить пролікувати пацієнта протививірусними або антибактеріальними препаратами без застосування хіміотерапії.
Якщо діагностувати саме цей різновид лімфоми на першій стадії, то можна вилікувати людину навіть без хіміотерапії, із застосуванням антибіотиків.
Для більшості лімфом причиною виникнення є сукупність багатьох факторів. У дітей лімфоми зустрічаються рідко, а негоджкінські лімфоми переважно діагностуються у людей після 60 років – для них ризик зростає у кілька разів. Найчастіше такі злоякісні пухлини з’являються у дорослих (98% від усіх випадків).
Прояви хвороби.
Основними симптомами захворювання є збільшення лімфатичних вузлів на шиї, в пахвових западинах або в паху, неконтрольована втрата ваги (понад 10 відсотків своєї маси за півроку). Додатковими симптомами, на які слід звертати увагу, – надмірне потовиділення, особливо вночі, підвищеня температури тіла без причини понад 38 градусів. При лімфомі Годжкіна може також спостерігатись свербіж шкіри.
При цьому, на відміну від інфекційних захворювань, збільшені лімфатичні вузли безболісні, їхні розміри не зменшуються згодом і при лікуванні антибіотиками. Іноді внаслідок тиску з боку збільшених печінки, селезінки і лімфатичних вузлів, виникає відчуття переповнення у животі, утруднення дихання, розпираючий біль у нижній частині спини, відчуття тиску в обличчі або на шиї.
Одні види лімфом мають повільний і сприятливий перебіг, іноді тривалий час не вимагають спеціального лікування. Ряд інших лімфом, навпаки, характеризуються швидким прогресуванням, великою кількістю симптомів і вимагають негайного початку лікування. Зустрічаються лімфоми з проміжними характеристиками.
Вибір методу лікування – це етап прийняття дуже важливого рішення, яке повинно грунтуватися на точних даних, що стосуються діагнозу захворювання, з урахуванням індивідуальних особливостей хворого. Обговорення питань лікування з хворим і, за його бажанням, з його близькими є невід’ємним елементом затвердження загальної програми лікування.
Є багато хвороб, які спочатку ніяк не проявляють себе в нашому організмі, але в підсумку виявляється, що, на жаль, їх вже лікувати занадто пізно. Для своєчасного їх виявлення і, в подальшому, успішного лікування, просто необхідно регулярно проходити обстеження у свого сімейного лікаря чи терапевта та уважно відноситись до свого стану здоров’я, вести здоровий спосіб життя.
